Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Соломчак О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Романюк Ю. Ф. Вибір місць оптимального розташування головних розподільчих підстанцій (розподільчих пунктів) у нафтопромислових електричних мережах із врахуванням ліній зовнішнього живлення [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак, А. О. Соломчак. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2012. - № 3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2012_3_17 Запропоновано алгоритм розрахунку місць оптимального розташування головних розподільчих підстанцій (ГРП) і розподільчих пунктів (РП) систем електропостачання нафтогазових промислів з врахуванням ліній зовнішнього живлення. За критерій оптимізації вибрано дисконтовані витрати, що враховують як капітальні вкладення на спорудження електричної мережі, так і витрати на її експлуатацію. Показано, що за однакових номінальних напруг розподільчої мережі та лінії зовнішнього живлення РП місце його оптимального розташування значно зміщене відносно центра електричних навантажень (ЦЕН) в напрямку джерела живлення, а у випадку підвищення номінальної напруги лінії живлення у ході спорудження ГРП її координати практично збігаються з координатами ЦЕН. Шляхом мінімізації цільової функції дисконтованих витрат одержано аналітичні вирази для визначення координат оптимального розміщення ГРП (РП) з врахуванням лінії зовнішнього живлення. | ||
| 2. | 
Романюк Ю. Ф. Вибір оптимального розміщення головних розподільчих підстанцій (розподільчих пунктів) в мережах енергопостачальних компаній з врахуванням ліній зовнішнього живлення [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак, А. О. Соломчак // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Електроенергетичні та електромеханічні системи. - 2013. - № 763. - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPEEC_2013_763_18 Запропоновано алгоритм розрахунку місць оптимального розташування головних розподільних підстанцій і розподільних пунктів енергопостачальних компаній з урахуванням ліній зовнішнього живлення. Критерієм оптимізації вибрано дисконтований чистий прибуток від транспортування та реалізації електричної енергії споживачам. Показано, що місце оптимального розташування розподільної підстанції (пункту) зміщене відносно центра електричних навантажень у напрямку джерела живлення. | ||
| 3. | 
Соломчак О. В. Оптимізація систем електропостачання нафтогазових промислів [Електронний ресурс] / О. В. Соломчак // Нафтогазова енергетика. - 2011. - № 2. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2011_2_12 | ||
| 4. |
Романюк Ю. Ф. Вибір оптимальної потужності силових трансформаторів знижувальних підстанцій підприємств нафтогазової галузі з урахуванням умови економічності [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак, М. Й. Федорів // Нафтогазова енергетика. - 2015. - № 1. - С. 45-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2015_1_7 Розглянуто методику вибору потужності трансформаторів знищувальних підстанцій підприємств нафтогазової галузі з урахуванням умови економічності. Критерієм вибору оптимальної потужності трансформаторів прийнято мінімум дисконтованих витрат, які враховують як капітальні вкладення у спорудження підстанцій, так і витрати на їх експлуатацію. Для визначення оптимальної потужності трансформаторів використано метод економічних інтервалів їх навантажень. Побудовано графіки залежностей дисконтованих витрат від потужності навантаження й розраховано значення граничних економічних навантажень для трансформаторів напругою 10 кВ різної номінальної потужності. Визначено граничні економічні навантаження для енергоефективних трансформаторів зі зниженими втратами потужності й проаналізовано залежність граничних економічних навантажень від вартості електроенергії. У зв'язку зі зміною структури енергетики та відпускних цін на електроенергію для різних суб'єктів енергоринку межі економічних інтервалів навантажень трансформаторів будуть різними. | ||
| 5. |
Романюк Ю. Ф. Вибір типу й оптимальної потужності джерел компенсації реактивного навантаження споживачів з використанням функції Лагранжа [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак // Нафтогазова енергетика. - 2016. - № 1. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2016_1_10 Розглянуто методику вибору типу й оптимальної реактивної потужності джерел компенсації реактивного навантаження споживачів нафтогазової галузі за критерієм мінімуму дисконтованих витрат, які включають витрати на генерацію та передачу реактивної потужності споживачам, капітальні вкладення на встановлення компенсувальних пристроїв і витрати на їх експлуатацію. Для визначення оптимального розподілу реактивного навантаження між джерелами використано метод невизначених множників Лагранжа з врахуванням технічних обмежень у вигляді нерівностей, які у випадку їх порушення прирівнюються до граничних значень і оптимізація розподілу реактивної потужності здійснюється між іншими джерелами, обмеження для яких не порушуються. Наведено приклад вибору оптимальної потужності джерел для компенсації реактивного навантаження споживачів насосної станції. Показано, що для компенсації реактивної потужності найдоцільніше використовувати конденсаторні установки і, частково, синхронні двигуни. Систему, як джерело реактивної потужності, використовувати недоцільно у зв'язку великими втратами на передачу реактивної електроенергії споживачам. Розрахунками підтверджено, що саме комплексне використання джерел реактивної потужності є найекономічнішим. | ||
| 6. |
Романюк Ю. Ф. Вибір оптимальної конфігурації траси магістральної лінії нафтового промислу [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак // Нафтогазова енергетика. - 2017. - № 1. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2017_1_5 Запропоновано уточнену методику вибору оптимальної конфігурації траси магістральної лінії за критерієм мінімальних дисконтованих витрат, які враховують капітальні вкладення на її спорудження та витрати на експлуатацію й вартість втрат електроенергії. Внаслідок мінімізації цільової функції дисконтованих витрат одержано аналітичні вирази для визначення оптимальних координат вузлових точок магістральної лінії. Проаналізовано вплив капітальних витрат, вартості електроенергії та потужності й характеру навантаження споживачів на конфігурацію магістральної лінії. | ||
| 7. |
Романюк Ю. Ф. Вплив несиметрії навантаження фаз ліній розподільчих електричних мереж підприємств нафтогазової галузі на втрати потужності [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак, В. М. Чорноус // Нафтогазова енергетика. - 2018. - № 2. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2018_2_8 Досліджено вплив несиметрії навантаження фаз на втрати потужності в лініях електропередавання. Проаналізовано вплив перерозподілу навантаження фаз на втрати потужності у трифазній трипровідній лінії з ізольованою нейтраллю. Показано, що в такій лінії виникають додаткові втрати потужності, які квадратично залежать від відносної зміни навантаження фаз. Досліджено вплив опору нульового проводу у чотирипровідній трифазній мережі на втрати потужності за різних режимів несиметрії. Показано, що втрати потужності у такій мережі значно більші, ніж у трипровідній мережі за однакової несиметрії навантаження фаз і залежать від опору нульового проводу. Значний економічний ефект можна одержати, збільшивши поперечний переріз нульового проводу. При цьому одночасно зменшуються втрати потужності та підвищується надійність роботи електричної мережі. | ||
| 8. |
Романюк Ю. Ф. Підвищення коефіцієнта корисної дії нафтопромислової розподільної електричної мережі [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак, М. В. Гложик // Нафтогазова енергетика. - 2019. - № 2. - С. 79-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2019_2_10 Розглянуто питання підвищення ефективності передачі електроенергії споживачам за різного характеру їх навантаження. Проаналізована залежність коефіцієнта корисної дії (ккд) електричної мережі нафтопромислу, що складається з лінії живлення і знижувального трансформатора, від повної потужності навантаження за різних співвідношень між активною і реактивною складовими потужності, й визначено умови, за яких можна забезпечити максимальну ефективність електропередачі. Показано на прикладах, що ккд електропередачі залежить не тільки від активного навантаження, але й значною мірою від її реактивного навантаження. За наявності сталого реактивного навантаження та збільшення активного навантаження збільшується повна потужність і ккд електропередачі знижується, причому у режимі малих навантажень графік зміни ккд електропередачі наближається до параболічної форми, так як зменшується вплив активного навантаження на величину втрат активної потужності, і їх величина буде залежати, в основному, від реактивного навантаження, яке залишається незмінним. Ккд досягає максимального значення за умови рівності активної та реактивної складових потужності. У разі іншого співвідношення між ними ккд знижується. За одночасного збільшення активного й реактивного навантажень та сталого значення коефіцієнта потужності ккд електропередачі суттєво знижується через збільшення втрат. За сталого активного навантаження та збільшення реактивного ккд електропередачі знижується, оскільки при збільшенні реактивного навантаження збільшуються втрати активної потужності, тоді як активна потужність залишається незмінною. Другою умовою, за якої ккд лінії буде максимальним, є повна компенсація реактивного навантаження. Тому з метою підвищення ефективності електропередачі потрібно здійснювати компенсацію реактивної потужності, що дозволяє зменшити втрати електроенергії та видатки на її оплату й покращити якість електроенергії. Запропоновано також інші способи підвищення ккд електропередачі шляхом регулювання рівня напруги в центрі живлення, зменшення еквівалентного опору проводів лінії, оптимального завантаження трансформаторів знижувальних підстанцій та забезпечення економічних режимів їх роботи. | ||
| 9. | 
Романюк Ю. Ф. Вибір системи живлення низьковольтних однофазних електроприймачів повітряних ліній напругою 220/380 В [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Романюк, О. В. Соломчак, Б. Л. Грабчук, О. І. Савчин // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2021. - № 2. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2021_2_8 Двофазні трипровідні та однофазні двопровідні відгалуження від магістральних трифазних ліній є невід'ємними складовими трифазних чотирипровідних систем. Мета роботи - вибір оптимальної системи живлення однофазних електроприймачів залежно від їх потужності та довжини відгалуження. Проведено порівняння одно-, дво- і трифазної систем живлення однофазних електроприймачів та отримані аналітичні вирази для визначення втрат потужності, втрати фазної напруги й перерізу проводів за допустимою втратою напруги за однакової сумарної активної потужності навантаження та рівномірного її розподілу між фазами. На підставі отриманих виразів проаналізовано, як змінюються сумарні втрати потужності, втрата напруги у фазних і нульовому проводах за різних систем живлення. При переході від трифазної чотирипровідної системи живлення однофазних електроприймачів до однофазної двопровідної чи двофазної трипровідної системи за однакової сумарної потужності навантаження та рівномірного навантаженням фаз з перерізами проводів, вибраних за допустимою втратою напруги, втрати потужності та втрата фазної напруги в лінійних відгалуженнях залишаються незмінними у зв'язку з відповідним зменшенням їх активних опорів. Показано, що інколи застосування однофазних та двофазних відгалужень дає економію провідникових матеріалів порівняно з трифазним лінійним відгалуженням, переріз проводів якого є завищеним через необхідність забезпечення умови механічної міцності. Розраховано залежності граничної довжини від активної потужності навантаження трифазних і однофазних повітряних ізольованих ліній, які відповідають допустимій втраті напруги. Показано, що гранична довжина трифазних лінійних відгалужень значно перевищує граничні довжини однофазних і двофазних відгалужень за однакової потужності навантаження. Остаточний варіант системи живлення потрібно вибирати на підставі техніко-економічного розрахунку залежно від потужності навантаження, довжини лінії та допустимої втрати напруги. | ||
| 10. |
Соломчак О. В. Вибір перерізу проводів та визначення граничної довжини повітряних трифазних ліній напругою 220/380 В [Електронний ресурс] / О. В. Соломчак, Ю. Ф. Романюк, О. І. Савчин // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2022. - № 2. - С. 46-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2022_2_9 Під час проєктування систем електропостачання виникає необхідність вибору перерізу проводів та визначення їх граничної довжини. Згідно з ПУЕ вибір перерізів проводів ліній для різних систем живлення потрібно здійснювати за двома технічними умовами - умовою нагрівання з перевіркою за допустимою втратою напруги. Мета роботи - отримання розрахункових залежностей втрат напруги від активної потужності навантаження та коефіцієнта потужності для спрощення та прискорення вибору перерізу проводів трифазних повітряних ліній напругою 380/220 В. Проведено розрахунки втрат фазної напруги та граничної довжини трифазних ліній від активної потужності навантаження для проводів марок АС за значень коефіцієнта потужності <$E cos phi~=~0,8> і <$E cos phi~=~0,9>. Розрахунки показують, що для заданого діапазону навантажень робочі струми не перевищують тривало допустимі струми навантаження. Побудовано суміщені графіки залежності втрат напруги на 1 км трифазної лінії, віднесені до фазної напруги, які дозволяють з найменшими затратами часу здійснити вибір перерізу проводів трифазної повітряної лінії електропередавання за заданою втратою напруги. Також побудовані суміщені графіки залежності граничних довжин ліній, виконаних сталеалюмінієвими проводами різних перерізів, від потужності навантаження за <$E cos phi~=~0,8> та значення допустимої втрати напруги 5 %. Для зручності користування графіки побудовані для двох діапазонів потужностей навантаження: 1 - 10 кВт та 10 - 30 кВт. Аналогічно можуть бути побудовані залежності граничної довжини трифазних ліній за значень <$E cos phi~=~0,9>. За результатами виконаних розрахунків побудовані графічні залежності втрати фазної напруги та граничної довжини ліній від активної потужності навантаження для трифазних повітряних ліній, виконаних проводом марки СІП-2, за значень коефіцієнтів потужності <$E cos phi~=~0,8> і <$E cos phi~=~1>. Наведено розрахункові вирази для вибору перерізу проводів чотирипровідних повітряних ліній з кількома навантаженнями. Запропоновано алгоритм та наведено розрахункові залежності для визначення граничної довжини чотирипровідних повітряних ліній з рівномірно розподіленим навантаженням. Показано, що гранична довжина лінії з рівномірно розподіленим навантаженням може бути визначена через граничну довжину лінії з навантаженням в кінці залежно від кількості електроприймачів на лінії. | ||
| 11. | 
Бандура А. І. Обмеженість індексу аналітичних розв’язків диференційного рівняння з математичної моделі асинхронного двигуна [Електронний ресурс] / А. І. Бандура, П. О. Курляк, В. І. Михайлів, О. В. Соломчак // Прикарпатський вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Число. - 2022. - № 17. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_ch_2022_17_4 | ||
| 12. |
Стахів Г. І. Перспективи використання 3D-друку безколекторного електродвигуна для експериментальних електроприводів [Електронний ресурс] / Г. І. Стахів, О. В. Соломчак // Нафтогазова енергетика. - 2022. - № 1. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2022_1_12 Описано етапи з проектування та виготовлення безколекторного електродвигуна з використанням технології 3D-друку. Описано основні способи створення 3D-моделей та технології, які можна використати для 3D-друку окремих частин безколекторного електродвигуна. Розглянуто шляхи створення основних частин електродвигуна, таких як: ротор, статор, кріплення ротора та ін. Описано властивості матеріалів, з яких було виготовлено основні частини 3D-друкованого електродвигуна. Зображено шляхи балансування ротора та схему намотки статора. Проведено тести виготовленого електродвигуна на спеціально створеному стенді, який містив як електричне, так і механічне навантаження у вигляді груп з'єднаних зіркою резисторів з опором 1 Ом та комерційного електродвигуна приєднаного до отриманого за допомогою технології 3D-друку електродвигуна валу. Наведено осцилограми тестових режимів: двигунного та генераторного. В ході лабораторних досліджень було встановлено реальні параметри отриманого виробу, а саме: максимальну та мінімальну потужністі споживання, максимально можливу потужність генерації, максимальну швидкість обертання ротора та параметри механічної і теплової стійкості матеріалу, з якого було виготовлено електричну машину. Проведено дослідження методом скінченних елементів, в ході якого було розроблено фізичну модель тороїдного осердя для визначення параметрів, необхідних для внесення у математичну модель симуляції розподілу магнітного потоку у магнітопроводі статора. В ході симуляції розподілу магнітного потоку в двигуні методом скінченних елементів було встановлено величину магнітної проникності матеріалу, використаного для виготовлення статора. У підсумку, зроблено висновки про можливість проєктування та створення обертової електричної машини і використання її в експериментальних електроустановках. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |